Вчитель географії Карначова І.В. провела незвичний урок з географії за темою ""Географи для перемоги. Битва за Дніпро" до дня визволення міста від фашистьких загарбників. Географи - невідомі герої Другої Світової війни. Про них рідко згадували в мирний час. Але у військовий час  без їх знань перемога була неможлива. Все для фронту! Все для перемоги! Топографи креслили карти і вказували артилеристам куди стріляти. Гідрологи допомагали піхоті форсувати річки, а танкам пройти по болотах. Метеорологи становили прогноз погоди і допомагали командувачу вибрати день наступу. Друга Світова стала війною, в якій мирні науки про землю стали особливим видом зброї. Особливо це відчувалося під час форсування річки Дніпро. Битва за Дніпро — це ряд стратегічних операцій, проведених у 1943 році. У битві з обох сторін брали участь близько чотирьох мільйонів чоловік, а фронт битви простягнувся на 1400 кілометрів. Операція по звільненню Дніпра тривала чотири місяці. На першому етапі Радянська армія звільнила від фашистів лівий берег річки. Під час операції радянські воїни створили кілька плацдармів на правобережжі. Історики вважають битву за Дніпро однією з найбільш кровопролитних в історії ВВВ. Втрати з обох сторін склали (за різними джерелами) від 17 до 27 мільйонів осіб. Перший плацдарм, розташований на правому березі Дніпра, Радянська Армія завоювала 22 вересня 1943 року, 24 вересня була звільнена ще одна позиція недалеко від Дніпродзержинська, 25 числа того ж місяця було завершено третій етап операції. 8 вересня радянським військам підкорилася четверта позиція, поблизу Кременчука. Форсування річки Дніпро - яскравий приклад доблесті і мужності радянських солдатів. Наші діди і прадіди перетинали річку, використовуючи будь-які плавзасоби, під шквальним вогнем фашистів. Потім ними була створена нова укрепзона на завойованих плацдармах. Окопавшись у землі, вони прикривали вогнем підхід передових сил Радянської армії.