Батькам про права дитини

 

 

 

 

Шановні батьки!

 

 

Наші діти, як і всі люди на Землі мають рівні права та свободи – ці права закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН  від 20 листопада 1989 року.

                                      

Кожна дитина має право:

 

  • На рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.
  • На захист здоров’я та медичне обслуговування.
  • На захист від поганого поводження з боку  батьків або тих хто забезпечує за ними догляд та від відсутності їх турботи  про дитину.
  • На захист від жорстокого, або принижуючого гідність людини поводження чи покарання.
  • На захист від сексуальних домагань.
  • На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками в разі їх розлучення.
  • На свободу думки, совісті, віросповідання.
  • На особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

 

 

Коли порушуються права дитини?

 

 

  • Коли  не має безпеки для її життя та здоров’я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли не задовольняються її основні потреби.
  • Коли, щодо дитини, спостерігаються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканість дитини.
  • Коли завдається шкода здоров’ю дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  • Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.
  • Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
  • Коли порушують статеву недоторканість дитини.
  • Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо немає рішення суду.
  • Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.
  • Коли дитині не надається право робити помилки. 

 

Діти, права яких порушуються,часто стають соціально і психологічно дезадаптованими. 

 

Оскільки уроки стосунків із навколишнім світом дитина отримує в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, як еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що неможна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.

 

 

 

 

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

 

  • Пам’ятати, що дитина це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
  • Забезпечити її безпеку, навчити поводити себе безпечно.
  • Не допускати фізичної і словесної агресії по відношенню до дитини та інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня, ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.
  • Пам’ятати про її вік та проте, та його особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

 

 ПАМ’ЯТАЙТЕ!

 

 Дитина буде поважати права інших людей, якщо поважатимуть і її права.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні батьки!

 

 

Наші діти, як і всі люди на Землі мають рівні права та свободи – ці права закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН  від 20 листопада 1989 року.

                                      

Кожна дитина має право:

 

  • На рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.
  • На захист здоров’я та медичне обслуговування.
  • На захист від поганого поводження з боку  батьків або тих хто забезпечує за ними догляд та від відсутності їх турботи  про дитину.
  • На захист від жорстокого, або принижуючого гідність людини поводження чи покарання.
  • На захист від сексуальних домагань.
  • На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками в разі їх розлучення.
  • На свободу думки, совісті, віросповідання.
  • На особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

 

 

Коли порушуються права дитини?

 

 

  • Коли  не має безпеки для її життя та здоров’я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли не задовольняються її основні потреби.
  • Коли, щодо дитини, спостерігаються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканість дитини.
  • Коли завдається шкода здоров’ю дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  • Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.
  • Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
  • Коли порушують статеву недоторканість дитини.
  • Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо немає рішення суду.
  • Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.
  • Коли дитині не надається право робити помилки. 

 

Діти, права яких порушуються,часто стають соціально і психологічно дезадаптованими. 

 

Оскільки уроки стосунків із навколишнім світом дитина отримує в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, як еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що неможна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.

 

 

 

 

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

 

  • Пам’ятати, що дитина це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
  • Забезпечити її безпеку, навчити поводити себе безпечно.
  • Не допускати фізичної і словесної агресії по відношенню до дитини та інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня, ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.
  • Пам’ятати про її вік та проте, та його особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

 

 ПАМ’ЯТАЙТЕ!

 

 Дитина буде поважати права інших людей, якщо поважатимуть і її права.

 

 

 

 

 

 

 






Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія


----------------------------------------------------

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання